Позавчора писав анонс події - старту голодного велопробігу Влада Нікітенка. Подія зовсім незапланована, спонтанна. Самого Влада я на той момент не знав - тільки чув по телефону. Пишу анонс і думаю: треба якось дізнатися, чи журналістам це взагалі цікаво? Бо прийдемо, а там нікого... З такими міркуваннями взяв і в кінці тексту, там де контакти, дописав слово "акредитація". Тобто, "Для акредитації та довідок звертайтеся", і свої контакти.

Зауважу, що місце події заявлено дуже однозначно: Контрактова площа 1, пам'ятник Г.Сковороді. Тобто простір абсолютно відкритий, доступ туди нікому не обмежений (ну хіба що коли Президент покладає вінок, але він, здається, до Сковороди ніколи його не покладає). Коротше, я подумав, що на їхньому місці я б, мабуть, не дзвонив, а просто так прийшов.

Але журналісти дисципліновано дзвонили і акредитовувалися! Ніби хтось буде за списком перевіряти: чи це дійсно оператор Пупенко і журналістка Перепелиця? =)

Правда, деякі дзвонили з сумнівом в голосі: "Тут в анонсі написано про акредитацію, вона дійсно потрібна?" Я казав, що ні, і що нехай приходять просто так. Але інші диктували прізвища...

Найбільше вразила фоторедактор УНІАНу, яка подзвонила акредитовувати фотографа пів на десяту вечора.

Звісно, я приїхав на площу (на велосипеді, звісно) без всякого акредитаційного списку. Я його навіть і не складав.

Але тепер знаю: наші редактори і журналісти - дисципліновані! Якщо написати в анонсі, вони будуть готові акредитовуватися навіть на такі події, як сонячне затемнення і повінь в Карпатах! =)

До речі, подія була медіа-успішна: близько 10 телекамер, 20 інших ЗМІ. Якщо цікаві деталі голодної подорожі, дивіться новину на Кореспонденті, статтю в Сегодня, фотореп на УНІАНі, відео на Відеоновинах.

P.S. Якщо ви цікавитеся велосипедною тематикою, стежте за сайтом Асоціації велосипедистів Києва та підписуйтесь на мій Велосипедний блог. Фуфла не пишемо!

Вчора на інформаційному фронті почала розгоратся піар-баталія. Точніше - антикризова PR-кампанія з відмивання міністра надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрича, який ніяк не може впоратися з лісовими пожежами в Херсонській області, через що Президент клопотає про його звільнення з посади.

Ці інформаційні бої здаються мені цікавими. Вони показують нездатність журналістів грамотно обробляти інформацію, що перетворює їхні ЗМІ на майданчики для упередженої і неправдивої інформації. Розглянемо кейс Шуфрича детальніше, а для прикладу візьмемо новинний ресурс "Новинар". 21 серпня 2007 о 23:35 тут з"явилося повідомлення "Шуфрич здивований непослідовністю Ющенка"

Читать дальше...

А тепер подивимося на це повідомлення бличже. Ця публікація має всі ознаки пропагандивного повідомлення. Вона має цілковите відношення до PR, але до журналістити – жодного. Чому?

Заангажованість. З самого заголовка читачу безапеляційно заявляють: Президент – непослідовний. Це подається як доконаний факт. Мовляв, про це і так всі знають, Шуфрич лише зайвий раз підтвердив. Насправді ж теза про непослідовність – це не факт, а якраз приватна, тобто суб"єктивна і від того упереджена думка пана Шуфрича.

Викривлення фактів. Текст не залишає в читача сумніву, що Президент повівся підло: в очі він сказав рятувальникам «дякую», а по поверненні в Київ наговорив на їхню адресу всіляких гадостей. "На переконання Шуфрича, "ті вислови, які пізніше сказав Ющенко журналістам, ображають людей, які, ризикуючи своїм життям і здоров'ям, не дозволили вогню перекинутися на населені пункти".
В кінці повідомлення дуже коротко зазначено про причину заяви Шуфрича: "Раніше Президент направив прем'єр-міністрові Віктору Януковичу телеграму про ситуацію з лісовими пожежами в Херсонській області. Президент держави звертає увагу прем'єра на некомпетентність міністра
з питань надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрича".
На мою думку, теза про образу рятувальників Президентом не має нічого спільного з дійсностю. Це звичайна спроба маніпуляції фактами з боку міністра, загнаного в глухий кут. Єдина людина, яка дійсно образилася на телеграму Президента – сам Шуфрич, який є її героєм і причиною. Тому перебрехування фактів з його боку – дуже прогнозований хід, на який, проте, купилися журналісти.

Несбалансованість на неузгодженість з контекстом. «Новинар» чомусь дав новину про телеграму через півгодини після новини про реакцию Шуфрича на неї. Це все одно, що спочатку офіціант принесе вам рахунок, а потім спитає, що ви будете замовляти. Мабуть, так сталося тому, що журналісти полінувалися ознайомитися з текстом телеграми до публікації новини №1. Бо якби вони були з ним знайомі – навряд чи би писали сентенції про те, що "Ющенко ображав людей, які ризикуючи життям…" etc. Та й навіть якщо так сталося, журналіст просто зобов'язаний негайно внести правки і доповнення до новини (формат інтернет-ЗМІ це дозволяє).

Резюме:
1. Журналісти "Новинаря" припустилися низки професійних помилок. Вони не перевірили всі джерела інформації, а подали повідомлення в такій формі, яку їм запропонувала одна зі сторін (піар-служба міністра). Друга помилка – неузгодження двох повідомлень на одну тему, які були опубліковані майже одночасно. В резульаті на сайті з'явилася не картина події, а два протилежні погляди на неї – такі собі псевдоновини.
2. УНІАН ще раз засвідчив свою сумнівну професійність. Не виключаю, що ця заангажована новина про Шуфрича потрапила в лєнту за гроші - як відомо, до недавнього часу УНІАН це відкрито практикував.
3. PR-cлужба Шуфрича отримує в цій історії найвищий бал - 12. Вони результативно відпрацювали поставлені перед ними завдання.